Преображенський (трапезний) храм

Наприкінці XVII ст. у монастирі існувала дерев’яна трапезна. На плані Ушакова 1695 р. її зображено не там, де стоїть нині існуюча будівля, а з південного боку від Михайлівського собору. Дерев’яну споруду завершували хвилясті фронтони у стилі бароко і маленький півбанок з хрестом.

Муровану трапезну палату з церквою Преображення Господня збудовано водночас із Георгіївським собором у 1696—1701 рр., коштом стародубського полковника Михайла Миклашевського. Вона цікава тим, як будівничі скористалися схилом пагорба для зручнішого розташування приміщень: з північного боку будівля має два поверхи, а з південного тільки один. У нижньому поверсі були господарчі льохи, у верхньому місилася трапезна палата з церквою та поварнею. Кожен з поверхів отримав окремий вхід знадвору, що зробило зайвим влаштування внутрішніх сходів. Гранчастий об’єм церкви прилягає до палати зі сходу. Висока баня, що його увінчує,— фальшива, в інтер’єрі її перекрито глухим склепінням.

Фриз, капітелі пілястрів та портал головного (південного) фасаду прикрашені орнаментальними оздобами, виконаними у техніці різьблення по вогкому тиньку. Над порталом зберігся картуш з гербом фундатора (лук з двома стрілами та ініціали). Іконостас церкви зображував родовідне дерево Ісуса Христа. Внутрішній стінопис, створений після пожежі 1760 р., поновлювався у 1837 та 1915 рр.

1924 р. будівлю пристосували під клуб деревообробників. Після реставрації 1970-х років тут зберігалися фонди Інституту археології, наприкінці 1990-х трапезну передано відновленому монастирю.